Зміст
Французький серіал Marianne вийшов на Netflix 13 вересня 2019 року і спочатку пройшов майже непомітно. Без гучного маркетингу і без відомих акторів він виглядав як локальний європейський проєкт для вузької аудиторії.
Через кілька днів після релізу про нього написав Стівен Кінг – і це різко змінило сприйняття. Серіал почали дивитися як рекомендацію від автора «Воно», але тоді він все одно не зібрав великих переглядів.
Лише через роки, вже після закриття, глядачі почали повертатися до нього масово, і тепер «Маріанну» регулярно називають одним з найтривожніших хорор-серіалів платформи.
Детальний сюжет
Емма Ларсімон – відома письменниця жахів. Вона живе в Парижі, багато п’є, поводиться різко і відкрито говорить, що ненавидить власні книги. Серію романів про відьму Маріанну вона хоче завершити, бо вважає історію виснаженою. Після презентації нового видання до неї приходить жінка, мати її подруги дитинства Камілли, і просить повернутися в рідне містечко Елден. Вона говорить дивні речі: якщо Емма не поїде, Камілла помре.
Емма сприймає це як нав’язливу поведінку фанатки, але наступного дня дізнається, що Камілла справді загинула. Поліція говорить про самогубство. Обставини виглядають підозріло, і письменниця їде додому – швидше щоб заспокоїти себе, ніж щось з’ясувати.
Містечко майже не змінилося. Старі друзі згадують дитинство, але ніхто не хоче говорити про події двадцятирічної давності. Вночі Еммі починають снитися сни, які вона пам’ятає з дитинства: берег, човен і жінка, що кличе її по імені. Поступово вона розуміє, що історію Маріанни вона не вигадала – вона записувала те, що бачила в дитинстві.
У минулому діти грали в «виклик духів». Після одного з ритуалів з’явилася сутність, що представилася Маріанною. Дорослі вирішили, що діти фантазують, але після цього почалися дивні смерті. Батьки Емми переконали її, що вона все вигадала, і вона витіснила спогади. Книги стали способом повернення цих образів, але вона не усвідомлювала їх походження.
Паралельно в теперішньому часі відбуваються нові події: люди починають бачити те саме, що описано в її романах. Відьма проявляється через різних людей, але найчастіше через матір Камілли – мадам Доген. Вона говорить з Еммою так, ніби знає її все життя, і відкрито стверджує, що письменниця належить їй.
Герої намагаються зрозуміти, чи можна позбутися сутності, якщо Емма перестане писати. Вона оголошує, що завершує серію книг. Після цього напади стають агресивнішими. З’ясовується, що Маріанна не залежить від текстів – тексти лише фіксують її існування.
У фінальних серіях Емма згадує подію, яку повністю стерла з пам’яті: у дитинстві вона добровільно впустила відьму в реальність, бо хотіла, щоб страх став контрольованим. Вона створила історію, де зло має форму, і тим самим дала йому можливість існувати поруч.
Режисер і створення серіалу
Серіал придумав і зняв французький режисер Самюель Боден. До цього він працював у рекламі і короткому метрі, тому візуальна частина відрізняється від стандартного телевізійного хорору. У багатьох сценах камера не рухається, персонажі мовчать довше, ніж очікує глядач, а звук майже відсутній. Напруга виникає через очікування події, а не через саму подію.
Зйомки проходили у прибережних регіонах Франції. Локації підбирали з вузькими вулицями і кам’яними будинками, щоб створити відчуття ізоляції. Більшість ефектів зроблені практично: грим, освітлення і монтаж, без активного використання комп’ютерної графіки.
Після серіалу Бодена запросили працювати в США, де він зняв фільм Cobweb (2023) – там використано ті ж принципи побудови страху.
Актори
Головну роль виконала Віктуар Дюбуа. До «Маріанни» вона знімалась у драматичних фільмах, і це відчувається: її Емма поводиться як людина в кризі, а не як герой жанру. Вона груба, іронічна і часто намагається уникнути розмов про минуле.
- Люсі Бужена зіграла Каміллу – подругу дитинства, через яку історія запускається.
- Тіфен Давіо виконала роль її сестри Орор, яка першою починає говорити про надприродне відкрито.
- Мірей Гербстмайєр зіграла мадам Доген – персонажа, якого глядачі згадують найчастіше через манеру говорити спокійно і майже доброзичливо, навіть у загрозливих сценах.
Сезон отримав 100% позитивних відгуків від критиків на Rotten Tomatoes і 84% від глядачів. Для жанрового проєкту це дуже високий показник.
Netflix закрив серіал у 2020 році через низькі перегляди у перші тижні. Повільний темп і французька мова зменшили аудиторію.
Зараз ситуація змінилася: нові глядачі знаходять серіал через рекомендації і переглядають його як завершену історію.
Де подивитися
Усі 8 серій доступні на Netflix з оригінальною французькою доріжкою і субтитрами.
Він лякає не кількістю скрімерів, а атмосферою і тривожними паузами. Якщо ви шукаєте саме психологічний хорор з відчуттям, що реальність розсипається, Marianne часто заходить сильніше, ніж гучніші проєкти.
Це один сезон на 8 серій. Продовження офіційно не випустили, тому історію зручно подивитися за кілька вечорів без ризику залишитися на півдорозі.
Легальний перегляд доступний на Netflix. Зазвичай там є оригінальна французька доріжка і субтитри, інколи дубляж залежить від налаштувань профілю.
Набір доріжок змінюється за регіоном і часом, тому надійний спосіб перевірки простий: відкрити серіал на Netflix і подивитися список Audio and Subtitles. Це займає хвилину і дає точну відповідь саме для вашого акаунта.
Це історія про письменницю жахів, яка повертається в рідне містечко і стикається з тим, що моторошні образи з її книжок починають проявлятися у реальному житті. Далі все тримається на дитячих спогадах, місцевій легенді і страху, який не має чітких правил.
За темпом і атмосферою він ближчий до повільного, напруженого європейського хорору. Якщо Hill House будувався як сімейна драма з привидами, то Marianne більше тисне через відчуття небезпеки в побутових сценах і дуже неприємну “присутність” зла.
Основна причина, яку обговорювали після закриття, – слабші перегляди на старті. У цього серіалу повільний темп і французька мова, а це часто зменшує масову аудиторію, навіть коли критики і фанати жанру в захваті.
Офіційно другого сезону немає. Періодично з’являються хвилі інтересу і розмови фанатів про повернення, але без рішення Netflix це залишається лише очікуванням.
Емму Ларсімон грає Victoire Du Bois. У серіалі вона тримає сюжет на собі, бо її героїня постійно на межі зриву, і це не “красивий” образ, а доволі нервова, жива гра.
Серіал створив і зняв Samuel Bodin. Пізніше він працював над англомовними проєктами, але саме Marianne зробив йому репутацію людини, яка вміє лякати тишею, паузою і мімікою, а не спецефектами.
Є неприємні моменти, але серіал не тримається на жорстокості. Найсильніше працюють сцени, де нічого різкого не відбувається, але ви відчуваєте, що зараз має статися щось погане.
Якщо ви чутливі до хорору, краще почати вдень або ввечері, коли не плануєте одразу засинати. Це той тип серіалу, який може “доганяти” після перегляду через атмосферу, а не через конкретну сцену.
