Зміст
8 травня 2026 року – п’ятниця, офіційне державне свято України. Відзначають День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років і Всесвітній день Червоного Хреста та Червоного Півмісяця. За церковним календарем вшановують апостола і євангеліста Іоана Богослова та преподобного Арсенія Великого. Також цього дня ПЦУ здійснює поминання загиблих у Другій світовій війні. У народі цей день зветься Іван Богослов Пшеничник. До Нового року залишилося 237 днів.
Яке сьогодні свято
День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років
Це державне свято України, встановлене Верховною Радою 29 травня 2023 року на підставі законопроєкту Президента Зеленського. Закон підписано 12 червня 2023 року. Свято відзначається з 2024 року.
Саме 8 травня 1945 року о 23:01 за центральноєвропейським часом набрав чинності Акт про беззастережну капітуляцію збройних сил нацистської Німеччини. Документ підписали 7 травня в Реймсі, а ратифікували 8 травня в Берліні. У 2026 році Україна відзначає 81-шу річницю перемоги над нацизмом.
Чому 8, а не 9 травня? Через різницю часових поясів: коли в Берліні о 23:01 набрав чинності акт капітуляції, в Москві вже було 9 травня 00:43. СРСР і більшість пострадянських країн прийнятий відзначати 9 травня. Решта Європи і весь демократичний світ відзначають перемогу над нацизмом 8 травня. Україна перейшла на 8 травня як частину курсу на євроінтеграцію та дистанціювання від радянсько-російських наративів.
Шлях до нинішнього свята. У 2015 році Україна вперше офіційно відзначила 8 травня як «День пам’яті та примирення», а 9 травня перейменувала у «День перемоги над нацизмом», одночасно заборонивши радянську символіку. У 2023 році законом скасовано 9 травня як державне свято, натомість єдиним стало 8 травня.
9 травня 2026 року в Україні є звичайним віхидним днем, бо субота, натомість відзначається як День Європи.
Символ свято – червоний мак. Починаючи з 2014 року Україна використовує червоний мак як символ пам’яті жертв Другої світової війни. Цей символ широко застосовується у Великій Британії, Канаді, Австралії – він означає скорботу за полеглими і одночасно надію на мир.
Масштаб трагедії. Друга світова війна забрала понад 80 мільйонів людських життів. Для України ця війна стала особливо жорстокою: Україна втратила кожного п’ятого мешканця. На її теренах діяло понад 2000 концентраційних таборів, гетто і місць ув’язнення. У роки нацистської окупації знищено 5–7 мільйонів мирних жителів, у тому числі майже все єврейське населення країни.
Актуальність сьогодні. З 24 лютого 2022 року Україна знову живе у стані повномасштабної збройної агресії. Захисники сучасної України боряться проти нового тоталітаризму, і День пам’яті 2026 року відзначається в умовах активних бойових дій.

Всесвітній день Червоного Хреста та Червоного Півмісяця
Відзначається щороку 8 травня – в день народження Анрі Дюнана (1828–1910), швейцарського громадянина та засновника Міжнародного руху Червоного Хреста.
У 1859 році Дюнан опинився поруч із полем битви під Сольферіно, де за один день загинули або дістали поранення понад 40 тисяч осіб. Він власноруч організував допомогу пораненим і залучив місцевих жителів до порятунку бійців незалежно від того, якій армії ті належали. Повернувшись до Женеви, він написав книгу «Спогад про Сольферіно» і запропонував заснувати міжнародну організацію допомоги пораненим. У 1863 році створено Міжнародний комітет Червоного Хреста, а в 1864 – підписано Женевську конвенцію, що стала основою сучасного гуманітарного права.
У 1901 році Дюнан отримав першу в історії Нобелівську премію миру. Сьогодні Міжнародний комітет Червоного Хреста представлений у понад 80 країнах і отримував Нобелівську премію миру тричі – у 1917, 1944 і 1963 роках.
День народження «Кока-Коли». 8 травня 1886 року в аптеці Атланти (США) фармацевт Джон Пембертон вперше продав свій «лікувальний еліксир», який він спочатку позиціонував як засіб від нервових розладів і депресії. Через три роки секретну формулу продали за 2300 доларів. Сьогодні напій щодня вживають близько 2 мільярдів людей у понад 200 країнах.
Який сьогодні церковний день
8 травня 2026 року – п’ятниця. За новим церковним календарем ПЦУ та УГКЦ вшановують апостола і євангеліста Іоана Богослова та преподобного Арсенія Великого. Церква також здійснює поминання загиблих у Другій світовій війні.
Апостол і євангеліст Іоан Богослов – один із дванадцяти апостолів, улюблений учень Ісуса Христа. Народився в Галилеї в родині рибалки Зеведея і Саломії. Разом із братом Яковом покинув сіті і вирушив за Ісусом. Разом з Петром і Яковом він увійшов до найближчого кола апостолів, ставши свідком воскресіння доньки Яіра, Преображення на горі Фавор і молитви в Гетсиманському саду. За Тайної вечері він схилив голову на груди Учителя, а під час розп’яття залишився біля хреста, коли інші апостоли розбіглися. Ісус вмираючи звернувся до нього: «Ось, мати твоя!», довіривши йому опіку над Марією.
Після Вознесіння Христа Іоан проповідував у Малій Азії, особливо в Ефесі. За правління Нерона його привезли до Риму, де, за переказами, кинули в казан з киплячою олією – однак він залишився живим і невредимим. Потім Іоана заслали на острів Патмос, де він мав пророчі видіння й написав «Одкровення Іоана Богослова» («Апокаліпсис»). Повернувшись до Ефеса, він написав Євангеліє від Іоана і три Послання.
Іоан Богослов є єдиним з дванадцяти апостолів, хто не зазнав мученицької смерті і помер природним шляхом у глибокій старості – за переказами, у 94–98 роки. Церква називає його Апостолом любові: у всіх своїх писаннях він повторює одну просту заповідь: «Діти, любіть одне одного».
Преподобний Арсеній Великий (354–449) народився в Римі в аристократичній родині, здобув блискучу освіту і став наставником дітей імператора Феодосія І. Однак у 40 років він усе залишив і вирушив у єгипетську пустелю, де провів близько 50 років у молитві, праці та повному усамітненні. Відомий вислів Арсенія: «Я часто жалкував про сказані слова – але про мовчання не жалкував ніколи». Помер у 95 років. Шанується як зразок смирення та духовної зосередженості.
Преподобний Арсеній Працелюбний жив у XIV столітті і був ченцем Києво-Печерського монастиря, відомим своїм невтомним трудолюбством і суворим постом. Ніколи не вживав їжі до заходу сонця. Його мощі зберігаються в Дальніх печерах Києво-Печерської лаври.
Поминання загиблих у Другій світовій війні. Цього дня церква здійснює особливі молитви за всіх, хто загинув у 1939–1945 роках: на фронтах, в окупації, у концентраційних таборах і серед цивільного населення.
День ангела 8 травня – чиї іменини
За новим церковним календарем (ПЦУ) 8 травня іменини відзначають: Іван, Арсеній.
Іван – від давньоєврейського Йоханан, що означає «помилуваний Богом» або «Бог є милостивий». Найпоширеніше чоловіче ім’я в Україні протягом усієї її писемної історії. Сьогодні іменини Івана особливо урочисті, адже припадають на день найбільш шанованого апостола Іоана Богослова.
Арсеній – від давньогрецького Arsenios, що означає «мужній», «хоробрий». Ім’я носили два відомих святих, вшановуваних сьогодні: один залишив розкіш заради пустелі, інший прославився працелюбністю в Печерській лаврі.
Народні прикмети і заборони на 8 травня
У народному календарі 8 травня зветься Іван Богослов Пшеничник, або просто Іван Довгий. «Довгим» день назвали тому, що всі роботи, заведені на це свято, починали з першими зорями і продовжували до темряви. Головна справа дня – сівба пшениці: «В Іванів день паши ріллю під пшеницю».
Прикмети погоди та врожаю:
- Дощ 8 травня – до великого врожаю грибів.
- Хмари збилися в одну купу – до затяжної негоди.
- Густі хмари вранці – чекай дощу до вечора.
- Якщо місяць у серпанку або тоненький – погода погіршиться.
- Рясно цвіте черемха – буде сире і дощове літо.
- Сонце яскраво сідає на заході – кілька днів буде гарна погода.
- Веселка вранці – до дощу, ввечері – до погожого дня.
- Різко похолодало – заморозки у травні ще будуть.
- Птахи прилітають зграями – до теплого літа.
- Якщо вранці червоне небо – до дощу; якщо ясне і рожеве – до гарної погоди.
Традиції дня: Цього дня пекли пшеничні пироги і пригощали ними всіх: друзів, сусідів, жебраків і будь-кого, хто зустрінеться на шляху. Чим більше людей пригостить господиня, тим багатшим буде урожай пшениці наступного року. Молилися Іоанові Богослову про захист від отруєнь – на пам’ять про його чудесне спасіння від смертельної отрути. Господарі збирали кропиву для відварів і ліків. Перед сівбою поле «частували» хлібом: клали коровай на межі або закопували в ріллю першу скибу.
Що не можна робити: Не можна сваритися, лихословити та пліткувати. Заборонено нарікати на долю і скаржитися на власне життя. Не варто позичати хліб або сіль – це до бідності. Не слід розповідати нікому свої сни. Не можна брехати, ворожити і вживати алкоголь. Не можна відмовляти в допомозі тим, хто просить.
Цей день в історії
1429 – французьке військо під командуванням Жанни д’Арк зняло англійську облогу з Орлеана. Це стало вирішальним переломом у Столітній війні: облога тривала майже сім місяців, і саме Жанна надала французам нову надію.
1794 – у Парижі на гільйотині страчено Антуана Лавуазьє – видатного французького хіміка, якого вважають засновником сучасної хімії. Він відкрив роль кисню у горінні та диханні, увів систему хімічних назв і склав перший сучасний підручник хімії. Революційний трибунал відхилив усі прохання відтермінувати вирок. Математик Лагранж сказав: «Потрібна лише мить, щоб відрубати цю голову, але Франції знадобиться сто років, щоб виростити іншу таку».
1828 – народився Анрі Дюнан, майбутній засновник Червоного Хреста та перший лауреат Нобелівської премії миру (1901).
1886 – в аптеці Атланти (США) вперше продано напій, відомий сьогодні як «Кока-Кола». Фармацевт Джон Пембертон створив його як ліки від нервових розладів.
1919 – Центральна Руська Народна Рада ухвалила Ужгородський меморандум про приєднання Закарпаття до Чехословаччини.
1945 – о 23:01 за центральноєвропейським часом набрав чинності Акт про беззастережну капітуляцію збройних сил нацистської Німеччини, підписаний у Берліні-Карлсхорсті. Фельдмаршал Вільгельм Кейтель підписав документ від імені Рейху. Ця мить ознаменувала кінець Другої світової війни в Європі.
1978 – австрієць Райнгольд Месснер і германець Петер Хабелер здійснили перше в світі сходження на Еверест без кисневого обладнання. До того вважалося, що людина фізично не здатна вижити на такій висоті без штучного кисню.
1984 – Олімпійський комітет СРСР оголосив бойкот Олімпійських ігор у Лос-Анджелесі. Формальним приводом стали «загрози безпеці радянських спортсменів», але насправді це була відповідь на американський бойкот Московської олімпіади 1980 року.
2004 – Генеральна Асамблея ООН резолюцією A/RES/59/26 від 22 листопада 2004 року проголосила 8 і 9 травня Днями пам’яті та примирення, присвяченими жертвам Другої світової війни.
Хто народився 8 травня
1828 – Анрі Дюнан, швейцарський громадянський діяч, засновник Міжнародного комітету Червоного Хреста (1863). Перший лауреат Нобелівської премії миру (1901). Людина, яка перетворила ідею гуманності на міжнародне право.
1884 – Гаррі Трумен, 33-й Президент США (1945–1953). Прийшов до влади після смерті Рузвельта в квітні 1945 року, тобто буквально напередодні капітуляції Німеччини. Прийняв рішення про атомні бомбардування Хіросіми і Нагасакі та підписав план Маршалла для відбудови Європи.
1926 – Девід Аттенборо, британський натураліст, науковець і телеведучий. Автор і ведучий сотень документальних серіалів про природу, включно з «Планета Земля» і «Блакитна планета». Символ відповідального ставлення до природи і, у свої 99 років у 2026 році, живий символ людської цікавості до світу.
1975 – Енріке Іглесіас, іспанський поп-співак, один із найуспішніших латиноамериканських артистів у світі. Продав понад 150 мільйонів записів, отримав численні «Греммі».
Один факт дня
Анрі Дюнан помер у бідності. Після того як у 1859 році він допоміг організувати Червоний Хрест, його бізнес збанкрутував, а сам він провів останні десятиліття у злиднях у маленькому швейцарському санаторії. Коли журналісти випадково знайшли його, виявилося, що він роками живе в одній кімнаті, не маючи грошей навіть на нормальне харчування. У 1901 році він отримав першу Нобелівську премію миру, але більшу частину грошей заповів добродійним організаціям, нічого не залишивши собі.
Нумерологія дня
Число дня: 8 + 5 + 2026 = 2039 → 2+0+3+9 = 14 → 1+4 = 5
Вісімка в нумерології – число сили, влади, матеріального достатку та відповідальності. Це число лідерів і організаторів. П’ятірка як підсумок символізує свободу і вчасну зміну.
Поєднання двох чисел у такий особливий день цілком відповідає духу 8 травня: вісімка нагадує про ціну і відповідальність, що несе влада, а п’ятірка – про те, що свобода є вищою цінністю, яку варто захищати. День сприятливий для усвідомлених рішень і дій, що несуть відповідальність перед минулим і майбутнім.
Природа і сезон – що відбувається в природі 8 травня
Друга декада травня в Україні – весна на піку. Цвітуть каштани і біла акація, сади наповнені ароматом. На узліссях – перші суниці, а в тіні – конвалії. У лісах зозулі ще кують, але соловейки співають усю ніч без перерви.
Ґрунт прогрітий і готовий до будь-яких посадок. Температура вдень досягає +20–25°C у більшості регіонів, ночі теплі – близько +13–16°C. Заморозки практично неможливі навіть на Поліссі. Якщо різко похолодає – народна прикмета каже, що ще можливі коротші морозні ночі.
Астрологія дня
Знак зодіаку: Телець (Taurus). Сонце перебуває у знаку Тельця з 20 квітня по 20 травня.
Телець під управлінням Венери цінує стабільність і красу матеріального світу. Але вісімка нумерології і особливий характер дня нагадують: є речі важливіші за комфорт і достаток. Духовна сила, пам’ять і вірність вищим цінностям – це теж Телець у своєму найглибшому вияві.
П’ятниця у традиційній астрології підпорядкована Венері – планеті любові, краси і гармонії. У такий день з’єднуються скорбота пам’яті та вдячність за мир.
Тельцям і Козерогам день принесе внутрішній спокій і ясність. Ракам і Рибам – емоційну глибину і усвідомленість. Овнам і Левам варто уникати поспішних дій.
Що посіяли – те пожнете: лунний календар на 8 травня 2026 року
Народна назва «Іван Пшеничник» – пряма вказівка: цього дня сіяли пшеницю, жито і льон. Вважалося, що зерно, посіяне 8 травня, буде добре прийнято землею і дасть щедрий урожай.
Якщо місяць зростаючий – чудово для зернових, зелені, огірків, кабачків, бобових.
Якщо місяць спадний – час коренеплодів: картопля, морква, буряк, часник, цибуля.
Народна традиція: перед сівбою господарі виносили зерно на двір, тримали в руках і молилися. Поле «частували» – клали на межу коровай або перший пшеничний хліб. Це символізувало вдячність землі та прохання про добрий урожай.
Цей день вимагає тиші, пам’яті і вдячності. Схиляємо голови перед усіма, хто загинув у Другій світовій, і перед тими, хто сьогодні захищає Україну. Слава Україні! 🌹
