Зміст
З березня 2026 року дрібні паперові гривні зникли з обігу офіційно. НБУ вилучив банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003-2007 років і повністю замінив їх металевими монетами. Більшість українців прийняли зміну мовчки, але частина громадян звернулась до Кабміну з петицією – повернути паперові купюри хоча б як альтернативу до монет.
Офіційний текст петиції доступний на сайті Кабінету міністрів.
Що саме пропонують автори петиції
Ініціатива не вимагає скасувати монети. Автори просять про паралельний обіг: щоб і монети, і паперові банкноти тих самих номіналів існували одночасно. Людина сама обирає, чим платити.
Аргументи в тексті петиції конкретні. Монети важчі за банкноти – гаманець із кількома десятками монет відчутно обтяжує сумку або кишеню. Монети дрібних номіналів схожі одна на одну за розміром і формою, що створює труднощі для людей із поганим зором або порушеннями моторики. У роздрібній торгівлі й на транспорті готівковий розрахунок монетами сповільнює обслуговування.
Окремо підкреслюється питання інклюзивності. Паперові купюри різних кольорів і розмірів простіше розрізнити на дотик і візуально, ніж однотипні кружечки металу. Для людей похилого віку, для тих, хто має проблеми з дрібною моторикою або зором, різниця може бути суттєвою.
Чому НБУ взагалі відмовився від паперових дрібних гривень
Це рішення готувалось кілька років. Логіка НБУ зводилась до кількох економічних аргументів.
Монети служать у 20-30 разів довше за паперові банкноти аналогічного номіналу. Купюра номіналом 1-10 гривень у активному готівковому обігу зношується за 1-3 роки. Монета тієї самої вартості витримує десятки років. Витрати на друк і замін дрібних банкнот були суттєвими при мінімальній корисності – адже ці номінали рідко використовувались для великих розрахунків.
Крім того, у більшості розвинених країн дрібні номінали давно замінені монетами. Євро не має паперових 1, 2 або 5 євро. Британський фунт не існує в паперовому варіанті для монетних номіналів. НБУ рухався у тому самому напрямку.
Але є відмінність у контексті. У Західній Європі рівень безготівкових платежів давно перевищує готівку. В Україні, особливо в малих містах і серед старшого покоління, готівка залишається основним або єдиним способом оплати.
Що означає петиція з юридичної точки зору
Електронна петиція на сайті Кабміну – не законопроєкт і не рішення. Це офіційний механізм звернення громадян, передбачений законом. Якщо петиція збере необхідну кількість підписів за встановлений термін, Кабінет міністрів зобов’язаний офіційно розглянути її і дати письмову відповідь.
Важливо розуміти: «розглянути» не означає «виконати». Уряд може відповісти, що петиція розглянута, але рішення про повернення банкнот не ухвалено. Або може передати питання до НБУ – оскільки емісія грошей належить до компетенції Національного банку, а не Кабміну.
Фактично навіть масовий збір підписів під петицією не гарантує змін у грошово-кредитній політиці. Для цього знадобиться або рішення Ради НБУ, або зміни у відповідних нормативних актах.
Які шанси, що паперові гривні повернуться
Невисокі, але не нульові.
Аргументи проти повернення сильні. НБУ вже зробив значні витрати на впровадження монет. Зворотній перехід вимагатиме нового обладнання для друку, логістики, зберігання і заміни зношених банкнот. Паралельний обіг двох форматів тих самих номіналів ускладнить роботу банків, торгових точок і банкоматів. З економічної точки зору НБУ навряд чи сам ініціюватиме такий крок.
Аргументи на користь часткового компромісу теоретично можливі. Якщо петиція набере значну підтримку і отримає резонанс у медіа, питання може стати політичним. Не виключено, що НБУ введе банкноти окремих номіналів – наприклад, лише 10 гривень як найбільш затребуваний у дрібних розрахунках номінал.
Але поки що це лише петиція, а не законодавча ініціатива. Підписів на момент публікації статті ще недостатньо для обов’язкового розгляду.
Що це означає для звичайних українців прямо зараз
Нічого не змінюється. Паперові купюри 1, 2, 5 і 10 гривень, якщо вони у вас є, вже не є законним платіжним засобом з 2 березня 2026 року. Їх можна обміняти в НБУ або уповноважених банках.
Монети залишаються єдиним законним платіжним засобом для цих номіналів. Магазини, транспорт і сервіси зобов’язані їх приймати.
Якщо вас турбує незручність монет – підпишіть петицію, якщо вважаєте за потрібне. Але розраховуйте на те, що зміни навіть у разі успіху петиції займуть роки, а не місяці.
Яке майбутнє у готівки взагалі?
Частка безготівкових платежів в Україні зростає щороку. За даними НБУ, у 2024 році понад 70% роздрібних транзакцій проводилось карткою або через мобільний банк. Це означає, що дискусія про монети і банкноти стосується дедалі меншої частки реальних розрахунків.
Але «дедалі меншої» не означає «нульової». Є категорії людей, для яких готівка не альтернатива, а єдиний реальний варіант. Люди без смартфонів, без банківських рахунків, у регіонах із поганим сигналом або без електрики, літні люди без досвіду роботи з картками – для них формат готівки має конкретне значення.
Петиція нагадує, що зручність грошової системи для всіх – не лише для тих, хто платить телефоном – залишається відповідальністю держави.
