Скачать Joomla

Blog

07 вересня

Я Б У ПТУ ПІШОВ: НЕ ВІД ОСВІТНЬОЇ БЕЗНАДІЇ

Автор 

Хтось змінив статус абітурієнта на такий бажаний статус студента, а комусь доведеться шукати роботу або, що реальніше, долучитися до групи здобувачів робітничих професій

Йдеться про навчання в ПТУ, де вступна кампанія закінчується значно пізніше, ніж у вищих навчальних закладах. Наскільки активно йде набір бажаючих здобути робітничі професії і чим нинішні учні ПТУ відрізняються від тих, які вчилися там раніше? Про це говоримо з заступником начальника управління освіти облдержадміністрації Миколою Костюченком.

УЧНІВ ПТУ СТАЛО МЕНШЕ

Порівняно з радянськими часами, звичайно, менше - приблизно вдвічі. Микола Васильович розповідає, що проектна потужність ПТУ області становить приблизно 20 тис. учнів. Тобто саме стільки дітей можуть тут одночасно навчатися. Приблизно стільки і навчалося колись, років з 20 тому. Сьогодні кількість учнів становить 10400. Хоча справа не тільки у цифрах. Років п'ятнадцять тому у цьому ж кабінеті ми говорили з тодішнім відповідальним за профтехосвіту області на дуже актуальну тему перепрофілювання ПТУ. На Житомирщині тоді, як і по всій молодій незалежній Україні, поширювалася модна тенденція згортання підготовки слюсарів, електрозварників, будівельників та відкриття нових напрямів підготовки - кухарів, перукарів, барменів-офіціантів тощо. Мені тоді ця ситуація здавалася цілком нормальною, прогресивною, а мій співрозмовник, досвідчений фахівець профтехосвіти, сумно хитав головою і запевняв, що років через десять я згадаю його слова про те, що все потрібно буде повертати назад, бо будь-якій країні завжди потрібні будівельники, складальники взуття, швачки, електрики, інакше вона просто не зможе розвиватися, рухатися вперед. І колись, пророкував Микола Денисович Славінський, ми до усвідомлення цього повернемося, але сьогодні потрібно зробити все, щоб не знищити потужну базу профтехосвіти, яка створювалася десятиліттями і яку потім відновити буде дуже непросто.
Завдяки саме тим людям, які розуміли, що падіння попиту на спеціалістів робітничих професій справа тимчасова, на Житомирщині таки вдалося зберегти основну базу провідних ПТУ.
Микола Васильович називає ПТУ, якими ми сьогодні можемо пишатися: Радомишльський професійний ліцей, Головинське вище професійно-технічне училище нерудних технологій, Житомирський професійно-технологічний ліцей, Новоград-Волинський професійний ліцей, Житомирське вище професійне училище сервісу і дизайну та інші. 

ДЕВ’ЯТЬ ТИСЯЧ ТРАКТОРИСТУ

Мода на економістів, менеджерів та юристів поволі минає, бо підготували їх вже по спеціалісту на кожні 13 жителів області, а шанси працевлаштуватися мізерні. А от гарних будівельників, слюсарів, газозварювальників сьогодні беруть, як-то кажуть, з руками й ногами. На моє прохання спеціалісти управління підготували довідку про зарплати працівників робітничих професій в області. Найбільше заробляють спеціалісти в галузі каменеобробки - від 
3 до 12 тис. грн. Від 2 до 6 тис. отримують машиністи автомобільного крана, від 2 до 9 тис. - трактористи-машиністи сільгоспвиробництва, близько 6 тис. - молодші спеціалісти по експлуатації та ремонту підйомних транспортних будівельних, дорожніх машин та обладнань, зарплата кухарів коливається в межах 1300-2500 грн. Звичайно, багато залежить від господарства або підприємства, досвіду роботи. Проте без роботи випускник ПТУ, який має бажання працювати, не залишиться.
Щодо кухарів, перукарів, барменів, то їх підготовка не згортається. І нічого поганого нема в тому, що наші майбутні господині будуть добре куховарити (навіть для своїх домашніх) чи вмітимуть зробити зачіску, розмірковує Микола Васильович. А серед найбільш престижних робітничих професій (де конкурс може становити 3-5 чоловік на місце) називає автослюсаря, перукаря, кухаря, бармена-офіціанта та менеджера туристичного бізнесу. 
До речі, підготовка спеціалістів для туристичної галузі ставала все більш перспективною для області. Але сьогодні війна внесла свої корективи - поки що не до розвитку зеленого туризму.

СТОЛИЦЯ ВИМАГАЄ ГУВЕРНАНТІВ

Близькість до столиці великою мірою впливає на функціонування галузі профтехосвіти Житомирщини. Не вельми активний ринок праці області спонукає випускників шукати роботу в Києві. І столиця рада нашим спеціалістам, бо вона стрімко будується, там працюють великі підприємства, безліч торговельних, розважальних закладів. І головне - там пропонують зарплату, про яку в Житомирі можна лише мріяти. Отож столиця чекає на кухарів, будівельників, продавців тощо. А нині, каже Микола Васильович, ми серйозно думаємо над підготовкою гувернантів, на яких у столиці дуже великий попит і  котрим платять від 12 до 20 тис. грн. Звичайно, що за такі гроші роботодавець хоче не просто няню для своїх дітей, а освічену працівницю, яка водить авто, розмовляє англійською, знає основи етикету тощо.

УЧИЛИЩА НЕ ЗАКРИЮТЬСЯ

За останні 4 роки в області не закрито жодного ПТУ - це гарний знак. І по виконанню плану держзамовлення Житомирщина одна з найкращих в Україні. Щороку близько 5 тис. дітей виявляють бажання здобути робітничу професію. На день підготовки публікації (середина серпня) план держзамовлення вже було виконано на 85%. Звичайно, є проблеми. Матеріально-технічна база ПТУ давно потребує модернізації, особливо у закладах сільськогосподарського спрямування, де навчання має здійснюватися на більш сучасній техніці. З державного бюджету нині фінансуються лише захищені статті - на решту (ремонт, навчальне приладдя тощо) кошти доводиться заробляти власними силами. Хотілося б повернутися до практики радянських часів, коли учнів ПТУ безкоштовно харчували, але сьогодні вдається організувати це лише для окремих категорій учнів. Якщо говорити про підготовку, скажімо, кухарів, то стало складніше з практикою, яку багато наших учнів проходили у південних курортних регіонах. Є певні проблеми з працевлаштуванням випускників сільськогосподарських професій. Проте поступово ці проблеми будуть вирішуватися. Бо головне - все більше дітей роблять свідомий вибір на користь профтехосвіти і навчання в ПТУ вже обирають не від освітньої безнадії. Це реальна можливість здобути не лише повну середню освіту (та ще й отримуючи стипендію), а й професію, яка потрібна на ринку праці, причому не лише на вітчизняному - багато випускників ПТУ працюють за межами України. А той, хто хоче здобути вищу освіту, має можливість продовжити навчання. 
Тож у тих випускників шкіл, котрі поки що не мають планів на 1 вересня, час на роздуми ще є.

Читати 14736 разів Останнє редагування П'ятниця, 09 вересня 2016 18:37
Оцініть матеріал!
(0 голосів)
Super User

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetuer adipiscing elit, sed diam nonummy nibh euismod tincidunt ut laoreet dolore magna aliquam erat volutpat. Ut wisi enim ad minim veniam, quis nostrud exerci tation

pto120x60

Авторські права 2017 © Офіційна сторінка

Інституту професійно-технічної освіти НАПН України.

Усі права захищені